| Ринок як розвинута система відносин товарного обміну - це система окремих взаємопов'язаних ринків, елементів «великого» ринку. Ринок охоплює елементи, безпосередньо пов'язані із забезпеченням виробництва, а також елементи матеріального та грошового обігу. Вій пов'язаний і з невиробничою сферою, навіть зі сферою духовною.
Але елементи ринку (окремі ринки) не однакові за своїм значенням. Ринок починається з можливості придбання робочої сили (трудових ресурсів) і засобів виробництва (інвестиційних ресурсів). Без цих елементів виробничих сил, без їх поєднання з допомогою капіталу не може функціонувати виробництво.
Важливе економічне значення має споживацький ринок (продовольство, одяг, будинки, житло, легкові машини й інші предмети споживання). Без розвитку цього ринку втрачається суспільний смисл відносин обміну. Від стану споживацького ринку залежать забезпеченість населення, рівень споживання, стабільність грошового обігу.
Фінансовий ринок (ринок позичкових капіталів) забезпечує рухомість капіталів, їх переливання у найбільш прибуткові, перспективні галузі виробництва.
Ринок послуг існує за тих умов, коли встановлена плата за різні послуги. Рівень його розвитку визначає забезпеченість населення та підприємств послугами, їх якість і своєчасність.
Ринок розповсюджується також на технологію та духовну сферу, перетворюючи їх на об'єкт купівлі-продажу й стимулюючи матеріально їх вироблення, розповсюдження, використання.
Кожний елемент ринку має своє самостійне значення, але тільки тісна взаємодія між ними призводить до повного функціонування всього ринкового господарства.
Затверджені у суспільстві ринкові відносини значно впливають на все господарське життя, виконуючи ряд істотних функцій.
Функція інформаційна. Через ціни, що постійно змінюються, процентні ставки на кредит ринок дає учасникам виробництва об'єктивну інформацію про суспільно необхідну кількість, асортимент та якість товарів і послуг, що постачаються на ринок.
Функція посередницька. Економічно відокремлені виробники в умовах суспільного поділу праці повинні знайти одне одного та обмінятися результатами своєї діяльності. За допомогою посередництва споживач має можливість вибору оптимального постачальника. Водночас продавцю надається можливість вибирати найбільш підходящого покупця (з точки зору якості продукції, її ціни, строків виготовлення тощо).
Функція ціноутворююча. На ринок надходять продукція та послуги, що містять неоднакову кількість матеріальних і трудових витрат. Але ринок визнає лише суспільно необхідні витрати, тільки їх покупець погоджується оплачувати. Отже тут формується відображення суспільної вартості, встановлюється рухомий зв'язок між собівартістю та ціною, який чутливо реагує на зміни у виробництві, потребах і кон'юнктурі.
Функція регулююча. Вона пов'язана з впливом ринку на всі сфери економіки та, насамперед, на виробництво, відповідаючи на питання: Що виробляти? Для кого виробляти? Як виробляти? При цьому регулюється співвідношення попиту та пропозиції, які суттєво впливають на ціни.
Функція сануюча. За допомогою конкуренції ринок очищає суспільне виробництво від економічно нестабільних, нежиттєздатних господарських одиниць і навпаки - дає зелене світло більш ефективним. Внаслідок цього безперервно підвищується середній рівень стабільності всього господарства.
|